https://www.youtube.com/watch?v=GMmiNwCaOLA

Б'ють Чорнобиля дзвони всі лунко,

Закарбовують горе життя.

І ридає стурбована думка,

Що нема у часу вороття.

Затяглися туманом дороги,

Атом травить здорове буття.

Зустрічаємо перестороги

І не віримо у каяття.

Мати сльози душі витирає,

Зносить руки в мольбі до небес,

За дітей України благає:

-Визволь, Боже, від жаху АЕС.

Нехай більше не знаємо болю

І не нищимо горем серця.

Скільки в нас покалічено долей!

Чорним цвітом укрилась земля.

Не в війну твої діти родились,

Але в мирний, у радісний час.

Б'ють Чорнобиля дзвони так лунко!

Бережіть, люди, землю і час!

Богдан Бовшик